Борна кислота,мішок 25 кг

Борна кислота (від лат. acidum Boricum, ортоборна кислота, хімічна формула – H3BO3 або B(OH)3) – слабка хімічна неорганічна кислота, що відповідає вищому ступеню окислення бору (+3).

За стандартних умов, борна кислота – це безбарвна кристалічна речовина у вигляді лусочок без запаху, має шаруваті триклінні грати, в яких молекули кислоти з’єднані водневими зв’язками в плоскі шари, шари з’єднані між собою міжмолекулярними зв’язками, довжина яких становить 272 пм.

Метаборна кислота (HBO2) – це безбарвні кристали. Вона існує в трьох модифікаціях – найбільш стійкою γ-НВО2 з кубічними гратами, β-НВО2 з моноклинними гратами і α-НВО2 з ромбічними гратами.
У природі вільна борна кислота зустрічається у вигляді мінералу сасоліну, у гарячих джерелах та мінеральних водах.
Борна кислота – це одноосновна кислота Льюїса, що часто використовується як інсектицид, антисептик, вогнезахисний склад, поглинач нейтронів або попередник для отримання інших хімічних складів.
При нагріванні ортоборна кислота втрачає воду і спочатку переходить у метаборну кислоту, потім у тетраборну H2B4O7. При подальшому нагріванні зневоднюється до борного ангідриду.
Водні розчини борної кислоти є сумішшю поліборних кислот загальної формули Н3m-2nВmО3m-n. У природі зустрічається у вигляді мінералу сасоліну.
Відстань між сусідніми шарами – 318 пм.

Борна кислота виявляє дуже слабкі кислотні властивості. Вона порівняно мало розчинна у воді. Її кислотні властивості обумовлені не відщепленням катіону Н+, а приєднання гідроксильного аніону.
Вона легко витісняється із розчинів своїх солей більшістю інших кислот. Солі її, звані боратами, виробляються зазвичай від різних поліборних кислот, найчастіше тетраборної Н2В4О7, яка є значно сильнішою кислотою, ніж ортоборна.
Дуже слабкі ознаки амфотерності B(OH)3 виявляє, утворюючи малостійкий гідросульфат бору(HSO4)3.
При нейтралізації ортоборної кислоти лугами у водних розчинах не утворюються ортоборати, що містять іон (ВО3)3-, оскільки ортоборати гідролізуються практично повністю, внаслідок занадто малої константи освіти [В(ОН)4]-. У розчині утворюються тетраборати, метаборати чи солі інших поліборних кислот. Надлишком лугу вони можуть бути переведені у метаборати. Мета-і тетраборати гідролізуються, але меншою мірою.
При нагріванні борна кислота розчиняє оксиди металів утворюючи солі. При надлишку оксиду утворюється метаборат кальцію. При нестачі оксиду утворюється тетраборат кальцію. Взаємодіє із металами при нагріванні.
Термічне розкладання борної кислоти відбувається на дві стадії при повільному нагріванні. Зі спиртами в присутності концентрованої сірчаної кислоти утворює ефіри.

Утворення борнометилового ефіру (ОСН3)3 є якісною реакцією на Н3ВО3 і солі борних кислот, при підпалюванні борнометиловий ефір горить красивим яскраво-зеленим полум’ям.
Борна кислота може бути одержана шляхом змішування бури (Тетраборату натрію) з мінеральною кислотою, наприклад, соляною. Є продуктом гідролізу диборану або тригалогенідів бору.
Борний спирт (від лат. Solutio Acidi borici spirituosa) – розчин борної кислоти в етиловому спирті (як правило, 70% етанолі).
Спиртові розчини борної кислоти в концентрації 0,5%, 1%, 2%, 3%, 5% готуються на 70% етиловому спирті і застосовуються як антисептик і як протисвербіжний засіб при обтиранні здорових ділянок шкіри навколо вогнищ піодермії, а також як вушних крапель.
Борна кислота може бути небезпечною лише при безконтрольному прийомі всередину. Небезпечна концентрація в організмі людини (особливо дитини) може виникнути при регулярному застосуванні. Смертельна доза для отруєння пероральним прийомом для дорослої людини становить 15-20 г, для дітей – 4-5 г.

Борна кислота застосовується в медицині з 1860-х років як антисептичний засіб, що не дратує ран і не має смаку, запаху та кольору. У сучасній медицині протимікробна ефективність борної кислоти вважається низькою.
Використання борної кислоти як антисептичного засобу для дітей, а також вагітних та годуючих жінок було заборонено 2 лютого 1987 року Міністерством охорони здоров’я СРСР за рекомендацією Фармакологічного комітету з формулюванням: «…заборонити використання борної кислоти як антисептичного засобу у дітей грудного віку, а також у жінок у період вагітності та лактації у зв’язку з її низькою активністю та високою токсичністю».

Застосування:

• У ядерних реакторах як поглинач нейтронів, розчиненого в теплоносії ядерного реактора.
• Борне добриво.
• У лабораторіях для виготовлення буферних розчинів.
• У медицині — як самостійний дезінфікуючий засіб для дорослих, а також у вигляді 2% розчину — для промивання шкіри після потрапляння лугів.
• На основі борної кислоти виробляють різні комбіновані препарати (група АТХ D08AD), наприклад паста Теймурова.
• У плівковій фотографії – у складі дрібнозернистих проявників та кислих фіксажів для створення слабкого кислотного середовища.
• У харчовій промисловості зареєстрована як харчова добавка E284 (на території Росії ця добавка не входить до списку дозволених до застосування).
• У ювелірній справі — як основа флюсів для паяння золотовмісних сплавів.
• У ливарному виробництві – сполучна при кислому футеруванні печей, компонент захисту струменя від окислення при розливанні магнієвих сплавів.
• У побуті – знищення тарганів, мурах, клопів.
• У виробництві кераміки, оптоволокна, скловолокна, скла
• Як антипірен для захисту деревини
• У складі електролітів для міднення та нікелювання.
• Як люмінофор або як компонент люмінофора для навчальних експериментів з люмінесценції речовин.