Дибутилфталат, ДБФ (розріджувач, пластифікатор), каністра 5 л

Дибутилфталат пластифікатор (ДБФ, дибутиловий ефір фталевої кислоти)

ДБФ або, як його ще називають, дибутилфталат— малолетюча та хімічно інертна сполука, яка є безпечною при використанні за призначенням. Дибутилфталат розчинний у різних органічних розчинниках, наприклад, спирті, ефірах і бензолі, але погано розчинний у воді. Дибутилфталат не має запаху, на вигляд це масляниста рідина, безбарвна або блідо-жовтого кольору. Хімічна формула – C16H22O4.

Фізичні властивості
Дибутиловий ефір фталевої кислоти (ДБф) є маслянистою рідиною без різких запахів. Він стійкий до впливу атмосферного повітря, але зберігати його переважно в закритій тарі. ДБФ має досить короткий гарантійний термін зберігання, від 6 до 12 місяців. Він чутливий до сонячного світла, тому зазвичай використовують ємності з нержавіючої сталі або алюмінію, а також скляні ємності. Варто зазначити, що у скляних ємностях термін зберігання буде більш тривалим (до року), проте при цьому важливо не допускати потрапляння сонячного світла на ДБФ.

Щоб правильно приготувати смолу з пластифікатором, потрібно кілька годин, тому затверджувач для епоксидної смоли слід вносити в суміш тільки коли пластифікація вже завершена. З іншого боку, смолу, змішану з пластифікатором, можна зберігати тривалий час, тому за наявності можливості можна приготувати заздалегідь суміш на кілька етапів роботи. Об’ємне співвідношення смоли та ДБФ при змішуванні може бути різним. Зміст пластифікатора може варіюватися у діапазоні від 1 до 10%. Як правило, достатньо приготувати суміш, що містить 3-4% ДБФ для досягнення відчутного результату. Точну кількість пластифікатора рекомендується встановлювати дослідним шляхом. При підвищенні вмісту пластифікатора механічна міцність виливків і покриттів падатиме нижче показників міцності смоли без ДБФ.

Здійснюється згідно з вимогами Гост 8728-88 «Пластифікатори. Технічні умови”.

Застосування дибутилфтолату (ДБФ)
Дибутилфталат, як і інші фталати або ефіри фталевої кислоти в основному використовується як пластифікатор (речовина, що додається в пластмаси, щоб збільшити їх гнучкість, прозорість, надійність і довговічність). Пластифікатор ДБФ підходить для виробів, що мають у своєму складі ПВХ, каучук, епоксидні смоли, деякі целюлозні ефіри. Це плащі та вініловий текстиль, миски та харчові обгортки, підлоговий кахель та шторки для душу, салони автомобілів тощо. Він збільшує гнучкість, прозорість, надійність та довговічність зазначених матеріалів. Зі смолою реакція у дибутилфталата недостатньо хороша, тому, щоб досягти потрібного результату, потрібно їх спільно варити, ретельно перемішуючи. Пластичний ефект невисокий, але його цілком вистачає для уникнення розтріскування виробів при твердінні або на холоді. Наприклад, продукція зі склопластику набуває оптимальної пластичності, при цьому зберігає форму і каркасність, крім того, в ній і на ній не з’являються тріщини. Максимальна кількість дибутилфталату як пластифікатора не повинна перевищувати 10% загального обсягу реакційної суміші. Точна доза визначається шляхом спроб. Застосовуючи дибутилбензол-1,2-дикарбонат з метою пластифікації епоксидної смоли, варто враховувати, що її в’язкість зменшується. Підвищити характеристики в’язкості та покращити показники тиксотропності можна, якщо внести відповідний наповнювач (аеросил, каолін, крейда чи білу сажу).

Інші приклади застосування ДБФ: висококиплячий розчинник, плівкоутворюючий засіб, репелент, добавка до клеїв та друкарських фарб. Токсичність і запобіжні заходи дибутилфталат належить до токсичних речовин, тому в ряді країн його не вводять в косметику, але в невеликих кількостях може бути використаний для парфумів, дезодорантів, антиперспірантів та лаків для нігтів. Завдяки йому можна розчинити фарбу і забезпечити антиламкість нігтів.

Дибутилфталат використовують у гумотехнічній промисловості.
Для виробів із гуми дуже важлива еластичність. Додавання дибутилфталату дозволяє їм:
стати більш пластичними
уникнути швидкої появи тріщин
збільшити зносостійкість.
В електротехніці:
Дибутилфталат використовують у виготовленні ізоляції кабельної продукції. ДБФ збільшує морозостійкість ізоляційного покриття та захищає її від розтріскування.

Шкідливий вплив може негативно позначатися на печінці та нирках, репродуктивній та нервовій системах. Також можуть виникнути нудота, біль у животі, алергії та запаморочення. При підвищенні температури можливе загоряння. Температура спалаху – 175 ° С, t самозаймання – 390 ° С. Щоб уникнути перерахованих незручностей та небезпек, необхідно правильно перевозити та зберігати дане з’єднання. Транспортування допустиме всіма видами накритих технічних засобів. Зберігання має відбуватися в герметичних ємностях із алюмінію або нержавіючої сталі. Також потрібно забезпечити відсутність контакту з вологою та сонячним випромінюванням. Гарантійний термін зберігання становить 12 місяців із дня виготовлення.