Етилендіамінтетраоцтова кислота, ЕДТА

Етилендіамінтетраоцтова кислота, ЕДТА (від англ. EDTA), комплексон II – органічна сполука, чотириосновна карбонова кислота з хімічною формулою (HOOCCH2)2N(CH2)2N(CH2COOH)2, білий дрібнокристалічний порошок, малорозчинний у воді розчинний у лугах, з катіонами металів утворює солі етилендіамінтетраацетати. Одержують конденсацією етилендіаміну з монохлороцтовою кислотою.

Застосовують ЕДТА у вигляді дигідрату двонатрієвої солі (комплексон III, трилон Б, Na2-ЕДТА) – у текстильній, шкіряній, паперовій, лакофарбовій промисловості, у виробництві металів, каучуку, кольорової кінематографії, для пом’якшення води. В аналітичній хімії ЕДТА дозволяє визначати понад 60 елементів. У медицині ЕДТА використовують для виведення з організму радіоактивних та токсичних металів, для консервації крові та ін. У токсикології кобальтові солі ЕДТА використовуються як антидот при отруєнні синильною кислотою або хлорціаном. У стоматології використовується при ендодонтичній обробці каналів зуба. Для підвищення ефективності проходження кореневого каналу він пом’якшує поверхневий дентин. У фармацевтичних технологіях ЕДТА застосовують посилення проникності ліків через слизові оболонки.

Також застосовується у сільському господарстві у вигляді добрив (так звані елементи у хелатній формі). Хелатна форма поживних елементів добре засвоюється рослинами, як при кореневому, так і листовому підживленні.

В молекулярній біології ЕДТА використовують у розчинах для зберігання ДНК, т.к. інгібує дію багатьох металозалежних нуклеаз.

ЕДТА виявляє низьку токсичність. Для щурів ЛД50 – від 2,0 до 2,2 г/кг.

ЕДТА не впливає на шкіру та не проникає крізь неї.

У лабораторних експериментах виявили цитотоксичний ефект ЕДТА, а також незначний генотоксичний ефект. Зазначається, що пероральне введення великих доз ЕДТА призводить до змін у репродуктивній системі та загальному розвитку тварин.

У концентраціях ЕДТА, що використовуються в косметичних засобах, він не має негативного впливу, косметика з ЕДТА безпечна для людини.

ЕДТА має настільки широке застосування, що порушується питання, чи є цей органічний забруднювач стійким. Хоча ЕДТА має багато важливих функцій у різних промислових, фармацевтичних та інших напрямках, екологічна тривалість ЕДТА може спричинити серйозні проблеми у навколишньому середовищі. Розпад ЕДТА відбувається повільно. В основному це відбувається абіотично під впливом сонячних променів.

Найважливішим процесом усунення ЕДТА з поверхневих вод є прямий фотоліз при довжинах хвиль нижче 400 нм. Багато комплексів ЕДТА (такі як Mg2+ та Ca2+) у природі зустрічаються у надмірній кількості та є стійкими.

Дослідження також показують, що ЕДТА негативно впливає на родючість ґрунтів та врожайність сільськогосподарських культур. Оскільки ЕДТА збільшує рухливість важких металів, їхня дія негативно відбивається і на стані ґрунтової мікрофлори, що у свою чергу негативно впливає на родючість ґрунту.

Зазвичай рослини майже не засвоюють токсичні для них важкі метали, але через те, що ЕДТА виконує функцію транспортного агента, ці комплекси потрапляють в організм рослини і призводять до порушення процесів у клітинах, а отже, впливають на зростання та розвиток рослини в цілому. Зокрема, було виявлено, що внаслідок попадання надмірної кількості важких металів у рослину може виникати хлороз, уповільнення ростових процесів, порушення метаболізму та зниження здатності фіксувати молекулярний азот у бобових культур. Тяжкі метали накопичуються в рослинах, а надалі і в сільськогосподарській продукції, впливаючи на її якість.