Сорбіт, сорбітол,мішок 25 кг

Цукор та різні харчові продукти, що його містять, входять до раціону харчування більшості з нас. Але якщо комусь цей факт не приносить клопоту, то іншим доводиться в якийсь момент вивчати питання про замінники цукру. Можливо, підвищився цукор у крові чи з’явилися якісь інші медичні протипоказання. Можливо, є проблема із зайвою вагою і дієтолог чи тренер наполегливо рекомендують відмовитися від вживання цукру. Або ж ви просто хочете виключити цей продукт зі свого раціону, щоб запобігти згубному впливу на зубну емаль, шкірні покриви, серцево-судинну систему або з будь-яких інших міркувань, і замислюєтеся про замінника цукру. У будь-якому випадку вам відразу слід врахувати деякі моменти – відмова від цукру і невживання солодкого – це різні речі, на допомогу готові прийти цукрозамінники, щоправда, потрібно визначитися, якому саме віддати перевагу – у будь-якому випадку варто стежити за кількісним фактором.

На сьогоднішній день існують синтетичні та натуральні цукрозамінники. До перших належать сукралоза, аспарти, цикламат натрію, сахарин, ацесульфам калію. До других – фруктоза, стевія, ізомальт, еририт та сорбіт. Саме сорбіту останнім часом все частіше віддають перевагу через ряд закономірних причин. Якщо вас цікавить інформація про цього замінника цукру, хочете ознайомитися з характеристиками та властивостями, розглянути сильні та слабкі сторони, ця стаття – вам на допомогу.

Сорбіт – це натуральний цукрозамінник, популярна в харчопромі харчова добавка-підсолоджувач під кодом Е420, відома також як сорбітол, глюцит, sorbit і sorbitol. У продажу є як самостійний продукт у рідкій (70% розчин), гранульованій та порошкоподібній формах. Крім того, може входити до складу комплексних замінників цукру. Практика застосування цієї речовини досить довга та успішна. Воно добре вивчене, вся необхідна інформація про нього доступна споживачеві. Цілющі властивості на організм людини мають доказову підоснову.

У природному середовищі сорбіт присутній у структурі багатьох крохмалевмісних фруктів та ягід, таких як яблука, груші, персики, абрикоси, сливи, фініки, виноград, а також у деяких водоростях, плодах глоду, кизилу та терну. Його значні обсяги – у ягодах червоної горобини та сухофруктах. Він виробляється тілом людини під час метаболізму. А виробляється найчастіше з крохмалю (кукурудзяного, картопляного та пшеничного).

Виглядає цей шестиатомний спирт (зверніть увагу: не вуглевод!) як білий/жовтий гігроскопічний твердий матеріал, сформований дещо більшими, ніж у цукру, кристалами. Присмак – приємний солодкий, як у сахарози, але без характерного післясмаку. Солодощі, порівняно з цукром, менше приблизно вдвічі. Ароматичні показники відсутні. За аналогією з іншими подібними спиртами, сорбіт залишає легке відчуття прохолоди в роті. Розчинення у воді – добрий. Термостабільність – висока (при кип’ятінні зберігаються всі властивості). Зазначені якості пояснюють популярність цієї сполуки в кулінарії, при випіканні та приготуванні різних страв шляхом термічної обробки із збереженням солодкого присмаку та наданням користі для організму. Для його засвоєння не потрібен інсулін – він і так добре засвоюється. Завдяки низькому глікемічному індексу (всього 9 одиниць), сорбіт можна вводити в якості підсолоджувача в продукти харчування для діабетиків і людей з зайвою вагою, що успішно роблять кулінари, у тому числі і кондитери, по всьому світу приблизно протягом останніх ста років.

Калорійність сорбітолу на 64% менше, ніж сахарози – 2,4 ккал/г. Оптимальна денна доза вживання – близько 15 г, максимально допустима – 40 г. Якщо переборщити, не виключено проносний ефект. Про побочки, негативні аспекти, як і про сильні, примітні сторони зазначеної субстанції, детальніше поговоримо далі.

Цукор та його замінник сорбіт – чому з цих двох продуктів перевагу все частіше віддають саме другому? Сорбіт – логічна відповідь на запити ринку продукції з малим глікемічним індексом і низькою калорійністю. Він нетоксичний, універсальний, з оптимальним складом і має багато переваг. Його промислове виробництво характеризується широкими перспективами, тому закономірне зростання обсягів даної речовини, що випускаються, в найближчому майбутньому.

Крім низького глікемічного індексу, зниженого числа калорій (якщо порівнювати з цукром), крім об’ємного засвоєння (на 98%) та високої поживної цінності, сорбіт благотворно впливає на організм. Його основні корисні властивості такі:

• Нормалізація кишкової мікрофлори, функціонування кишечника
• яскравий послаблюючий вплив
• жовчогінний ефект, отже, сприяння очищенню печінки та жовчного міхура
• зменшення болю, нудоти та гіркоти в роті, спровокованих гострими та хронічними захворюваннями печінки.
• допомога у рятуванні від захворювань нирок та сечового міхура, діуретичний ефект
• Поліпшення травлення, інтенсифікація вироблення жлудкового соку
• перешкоджання формуванню в організмі кетонових тіл
• Відсутність шкоди для ротової порожнини, вдосконалення стану зубів і ясен (це не живильне середовище для відповідних бактерій)
• сприяння економічній витраті вітамінів групи В (в т.ч. біотину, тіаміну та ін) – найважливіших для організму речовин.

Сорбіт – не вуглевод, завдяки чому припустимо його вживання при низьковуглеводних дієтах. У складі засобів для догляду за шкірою він дієво бореться із свербінням, сухістю, лущенням і нерівностями кольору. Це ефективний помічник при алкогольних отруєннях та шокових станах. Його ізотонічний розчин добре заповнює рідинні запаси в організмі у разі зневоднення. Харчові продукти, завдяки сорбіту, мають покращені характеристики (смак, колір, текстуру), довше утримують вологу та зберігаються. Цей підсолоджувач – частий інгредієнт дитячих вітамінів, сиропів від кашлю та інших ліків, оскільки добре покращує їх смакові параметри.

Сорбіт знаходить застосування в різних галузях, але є деякі, в яких його роль як замінника цукру першочергова. Розглянемо їх детальніше.

Як підсолоджувач розглянута добавка здобула найбільшу популярність. Як замінник цукру, а також текстуратор, емульгатор та вологоутримувач сорбіт затребуваний при виготовленні м’ясо- та рибопродуктів. Він активно вводиться як у продукти загального призначення, так і в дієтичні товари, їжу для діабетиків, покращуючи їх смак, вигляд та якість. Сорбіт використовують при виготовленні пива, без- та слабоалкогольних напоїв, молочки (у тому числі, йогуртів та сирів), овочевих та фруктових консервів, пастили, зефіру, мармеладу, джему, повидлу, киселю, цукерок, льодяників та жуйок. Його можна зустріти у складі шоколадок, батончиків, тортів, тістечок, вафель, печива, морозива, хлібобулочних виробів. Завдяки стійкості до термообробки, не виключено введення цієї харчової добавки у гарячі страви та напої. А тому актуальним є задіяння при приготуванні всіляких страв у побуті, при консервації продуктів на зиму. Все згадане з сорбітом має такий самий вигляд, як і з цукром, але забарвлення більш привабливе, а смак відчувається яскравіше.

Про який би продукт не йшлося, але якщо в ньому є сорбіт, то кажуть, що він дієтичний, низькокалорійний. Отже, на нього слід звернути увагу тому, хто прагне обмежити цукроспоживання, і людям, які страждають на діабет. Сорбіт замість цукру можна вживати вагітним жінкам. Але не можна в цей період проводити за його допомогою чищення організму, інакше користь обернеться шкодою.

Що стосується застосування сорбіту при консервуванні… Варення, джеми та повидла з ним у побуті та промисловості готуються так само, як і з цукром – спосіб приготування аналогічний. Скільки речовини використовувати, залежить від ступеня насолоди фруктів/ягід: для кислих потрібно більше цукрозамінника, для солодких – менше.

Допоміжний компонент сорбіт активно застосовують при виготовленні лікарських препаратів. Він служить наповнювачем, добре надає текстуру вітамінам, сиропам, желатиновим капсулам, мазям, кремам, пастам, проносним засобам. Використовується для виготовлення аскорбінової кислоти. З його допомогою лікують хвороби ШКТ та сечостатевої системи, гостру ниркову недостатність, холецистит, коліт, гіповолемію. Він стимулює спорожнення кишечника, ефективно виводить шлаки з організму та допомагає відновленню після операцій. Він – популярний учасник таких процедур, як тюбаж та зондування. Рекомендований при цукровому діабеті, значних спортивних навантаженнях, ожирінні, запорах, алергіях, серцево-судинних хворобах, набряку легень, уремії, стоматологічних проблемах та підвищеному очному тиску.

Розглянутий цукрозамінник має цінність і для інших сфер, виконуючи інші ролі. Зокрема, він використовується в косметології та при виготовленні гігієнічних засобів. Його вводять у шампуні, гелі для душу, декоративну косметику, креми, маски, пудри, засоби для ротової порожнини тощо.

Сподіваємось, те, що сорбітол корисний для людини, вже ні в кого не викликає сумнівів. Але чи є зворотній бік медалі? Чи існують якісь ризики та побічні явища? Може, це з’єднання комусь протипоказане? Давайте розберемося.

Все добре в міру, і добавка, що розглядається, не є винятком. Загалом цей спирт визнаний безпечним і дозволений для залучення в харчопромі в багатьох країнах. Вживати цукрозамінник лікарі не забороняють, але рекомендують не зловживати. У чистому вигляді у складі їжі та напоїв він не повинен бути присутнім у раціоні щодня. Після чотирьох місяців постійного використання необхідно робити перерву. На невеликий проміжок часу, виключивши підсолоджувач з раціону, можна повертатися до його застосування знову.

До 20 г на день – такі кількості мінімізують будь-які ризики та негативи. 30-40 г також допустимі, але краще без фанатизму. Більше того, не варто забувати, що сорбіт часто є у складі напівфабрикатів, м’ясного фаршу, соків, кондитерки тощо. Кількість