Моноамонійфосфат

Моноамонійфосфат – азотно-фосфорне комплексне складне мінеральне добриво. Мало гігроскопічне, добре розчинне у воді.

Застосовується в основне та припосівне внесення, а також як підживлення протягом вегетаційного періоду для різних культур.
Моноамонійфосфат – однозаміщений фосфат амонію, найбільш стійкий фосфат амонію з трьох – повністю водорозчинне азотно-фосфорне добриво.
Містить азот і фосфор у доступній, легкозасвоюваній для рослин формі:
N (загальний) – 12%
P2О5 – 61 % (Р 27%)
Високий вміст водорозчинного фосфору (61% P2O5) та помірно низьке значення рН (4,3-4,5 ) робить його безпечнішим порівняно з фосфатом сечовини. Моноамонійфосфат – скорочений синонім: МАР.

Добриво МАР рекомендується для використання на початку вегетаційного періоду, коли рослини найбільш чутливі до нестачі фосфору та їх слаборозвинена коренева система має низьку засвоювальну здатність.
Негативні наслідки від нестачі фосфору у період не можуть бути виправлені наступним (навіть рясним) фосфорним харчуванням. Тому забезпечення рослин фосфором з початку вегетації має винятково важливе значення для зростання, розвитку рослин та формування врожаю, хоча найбільше поглинання його відбувається у період інтенсивного зростання вегетативних органів. МАР може бути використаний і на інших етапах розвитку рослин – у періоди бутонізації, цвітіння, формування плодів.

Основні переваги МАР:

• Концентроване добриво (61% P2O5, 12% N).
• Висока чистота добрива (Не містить домішок) МАР не містить солей (Cl-і Na+) та іонів важких металів.
• Повна розчинність – 370 г/л за температури 20°С.

МАР є вільно сипучий дрібний кристалічний порошок, який швидко і без залишку розчиняється у воді.

• Низька електропровідність МАР (0,8 мСм/см).
• Стабільність рН. Фосфор у МАР зберігається у розчині добрива, і залишається стабільним, підкислює воду.
• Чудове джерело фосфору та азоту для фертигації та листового підживлення.
• Знижує вміст нітратів в овочах та картоплі.

При застосуванні добрива концентрація розчину має бути в межах 0,5-2 г/л.
Розрахунок кількості добрив проводиться у разі дефіциту, головним чином, фосфору (Р) і, частково, азоту (N).

Застосування МАР
МАР чудово підходить для фертигації, позакореневої підгодівлі всіх рослин.
Концентрація розчину для фертигації:
Закритий ґрунт: 0,01-0,05% (0,1-0,5 кг/1000л води) Відкритий ґрунт: 0,05-0,2% (0,5-2 кг/1000 л води)

Витрата добрив
Для овочів, картоплі – 3-5 кг/га;
Для виноградників, плодових культур – 8-10 кг/га;

Роль фосфору в рослинах, ознаки дефіциту: Фосфор, що поступив у рослини, включається до складу різних органічних сполук. Фосфор входить до нуклеїнових кислот і нуклеопротеїдів, що беруть участь у побудові цитоплазми та ядра клітин. Він міститься у фітіні — запасній речовині насіння, яке використовується як джерело фосфору під час проростання, а також у фосфатидах, цукрофосфатах, вітамінах та багатьох ферментах. У тканинах рослин присутні в невеликих кількостях також неорганічні фосфати, які відіграють важливу роль у створенні буферної системи клітинного соку і є резервом фосфору для утворення різних фосфорорганічних сполук. У рослинній клітині фосфор грає виключно важливу роль в енергетичному обміні, бере участь у різноманітних процесах обміну речовин, поділу та розмноження. Особливо велика роль цього елемента у вуглеводному обміні, у процесах фотосинтезу, дихання та бродіння. Найрізноманітніші перетворення вуглеводів у рослині починаються з приєднання фосфорної кислоти до молекул вуглеводів або з її відщеплення, тобто з їхнього фосфорилювання або дефосфорилування. При цьому особливо важлива роль належить аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) та інших багатих на енергію фосфорних сполук. Велика роль фосфору у вуглеводному обміні зумовлює позитивний вплив фосфорних добрив на накопичення цукру в цукрових буряках, крохмалю в бульбах картоплі тощо. Фосфор також відіграє важливу роль в обміні азотистих речовин у рослині.

Відновлення нітратів до аміаку, утворення амінокислот, їх дезамінування та переамінування відбуваються за участю фосфору. Цим визначається тісний зв’язок між азотним та фосфорним харчуванням рослин. При нестачі фосфору порушується синтез білка та зменшується вміст його у рослині. Фосфор найбільше міститься в репродуктивних і молодих зростаючих органах і частинах рослини, де йде інтенсивний синтез органічної речовини. З старого листя він може пересуватися до зон росту і використовуватися повторно, тому зовнішні ознаки його дефіциту проявляються у рослин насамперед на старому листі. У цьому випадку вони набувають характерного червоно-фіолетового або блакитного відтінку, іноді темно-зеленого забарвлення (наприклад, у картоплі). При нестачі фосфору уповільнюється зростання та затримується дозрівання рослин, знижується врожай та погіршується його якість. Велике значення має достатнє забезпечення рослин фосфором і в період формування репродуктивних органів – прискорюється їх утворення та дозрівання рослин, підвищується врожай та його якість. Зміст фосфору для Р2O5 у ґрунтах коливається від 0,03 до 0,2%, а загальний запас його більше у ґрунтах з високим вмістом органічної речовини — від 1500 до 6000 кг на 1 га в орному шарі ґрунту. Основна маса фосфору знаходиться у формі мінеральних та органічних сполук, недоступних для рослин.